Напередодні в інформаційному просторі з'явилася інформація про те, що нинішній тиждень є ключовим у питанні можливого відходу 21-річного лівого вінгера Михайла Мудрика із «Шахтаря». Нібито у «гірників» найближчими днями запланований фінальний раунд переговорів із босами леверкузенського «Баєра», який і має прояснити ситуацію. Якщо німецький клуб задовольнить фінансові запити «Шахтаря», Мудрику буде дозволено вести переговори і завершити трансфер до «Баєра», але якщо ні, то Михайло майже зі стовідсотковою вірогідністю залишиться у стані «гірників» як мінімум до зими.

Насправді питання з ймовірним продажем Мудрика зараз є найбільш значущим і важливим для «Шахтаря». І йдеться не лише про суму угоди, а й про іміджевий чинник, а також про подальші перспективи розвитку команди. Розуміючи це, менеджмент «гірників» і намагається торгуватися до останнього, або, якщо так можна сказати, до меж, після досягнення яких у Ріната Ахметова, як він неодноразово сам зізнавався, банально не витримають нерви і він дасть відмашку на здіснення угоди.

Продаж Мудрика справді може вирішити багато нагальних проблем для «Шахтаря», які виникли після початку повномасштабної війни з росією. Ключова з них – фінансова, адже нещодавно генеральний директор «гірників» Сергій Палкін чітко заявив, що клуб має борги на суму 50 мільйонів євро. Їх «Шахтар» переважно накопичив унаслідок того, що купував футболістів із відстрочкою платежу, і при настанні певних дат клуб зобов'язаний провести черговий транш.

Вирішити проблему «Шахтар» міг би за рахунок продажу своїх легіонерів, переважна більшість з яких відмовилася повертатися в Україну доки не буде завершено війну. Однак тут «гірникам» явно «підсобила» ФІФА, коли буквально за тиждень до відкриття трансферного вікна у більшості чемпіонатів Європи ухвалила рішення, яке дозволяє легіонерам в односторонньому порядку призупиняти дію контрактів з українськими клубами. В результаті «Шахтар» так і не зміг продати Тете та Манора Соломона, котрі побажали за правилом ФІФА піти в «Ліон» та «Фулхем» відповідно. Також неоднозначна ситуація склалася з Педріньо та Марлоном, хоча на цих бразильцях «гірники» миттєво нічого не втратили, оскільки мають з обома гравцями довгострокові контракти.

У підсумку цього літа «Шахтар» зумів заробити від продажу своїх гравців трохи більше 44 мільйонів євро. Досягнути цього вдалося завдяки налагодженню добрих ділових відносин з «Бенфікою» (продаж Давіда Нереса за 15,3 мільйонів євро), «Фіорентиною» (продаж Додо за 14,5 мільйонів євро), «Лаціо» (продаж Маркоса Антоніо за 7,5 мільйонів євро) та «Зальцбургом» (продаж Фернандо за 6 мільйонів євро), плюс ще «Бордо» реалізував опцію на викуп контракту Данила Ігнатенка за 1 мільйон євро.

Однак, судячи з усього, зазначених коштів «Шахтарю» недостатньо, щоб повноцінно і без серйозних обмежень продовжити існування. Не варто забувати, що донецькому клубу через війну довелося домовлятися з «Легією» про оренду тренувального комплексу та стадіону у Варшаві, де «гірники» планують проводити усі матчі єврокубків та, можливо, деякі ігри української Прем'єр-ліги. Скільки коштувала ця домовленість бюджету донецького клубу не повідомляється, але той факт, що інфраструктурні витрати у «Шахтаря» в сезоні-2022/23 суттєво зростуть, не викликає сумнівів. Зрештою, договір з НСК «Олімпійський» ніхто не анулював (подейкують, що на київській арені «гірники» можуть провести матч-відкриття нового сезону в УПЛ), а ще офіційно в клубі заявляли, що планують домовлятися про співпрацю з керівництвом «Арени Львів». Додамо до цього переїзди, яких у команди Йовічевіча намічається просто неймовірна кількість, підвищення витрат на запобіжні заходи, і отримаємо дуже солідну «доважку» у графі витрат «Шахтаря» на новий сезон.

Безумовно, частково допомогти вирішити ситуацію здатні виплати від УЄФА за участь у Лізі чемпіонів, але частиною цієї суми «гірники», як повідомлялося раніше, були готові поділитись з іншими учасниками УПЛ, щоб підтримати тих у складний час та допомогти провести турнір на прийнятному рівні. Тому практично в будь-якому аспекті у «гірників» вимальовується збільшення витрат за неможливості повноцінно отримати бажаний прибуток. Того ж Маркоса Антоніо в «Лаціо» клуб продав уп'ятеро дешевше, аніж розраховували керівники «Шахтаря», вибудовуючи багаторічну стратегію на майбутнє...

Саме тому на порядку денному для «Шахтаря» і стоїть варіант із можливим продажем Мудрика. За інформацією зі ЗМІ, «Баєр», до лав якого реально хотів би перебратися український вінгер, готовий заплатити за угоду 21 мільйон євро. Також на Михайла претендують «Брентфорд» та «Ніцца», на конкуренції яких «гірники» можуть створити успішне тло для торгів, але загалом підвищити цінник навряд чи вдасться вище за умовні 25 мільйонів. Хтось скаже, що для Мудрика і ці гроші – величезний аванс, і матиме рацію, проте необхідно обов'язково враховувати потенціал, здатність до прогресу та професійний розвиток футболіста, щоб розуміти – його ціна в майбутньому, швидше за все, лише стрімко зростатиме, а переїзд у топ-лігу одразу дозволить оціночній вартості гравця, яка нині на Transfermarkt дорівнює 9 мільйонам євро, збільшитися мінімум у півтора-два рази.

Погоджуючись зараз на продаж Мудрика за умовні 20-30 мільйонів євро, «Шахтар» практично напевно закриває для себе на увесь наступний сезон питання з потенційним недоліком фінансування (не забуваємо про необхідність відповідати критеріям фінансового фейр-плей, який, незважаючи на війну, ніхто для українських клубів не скасовував). З іншого боку, таке рішення однозначно стане серйозним ударом по статусу донецького клубу.

«Шахтар» за Ріната Ахметова став не лише українським грандом, а й одним із найуспішніших та найстабільніших з погляду виступів у єврокубках клубом континенту. Сам собою цей статус зобов'язує йому відповідати. Саме тому «гірники» раніше не розмінювалися на продаж важливих футболістів у інші клуби за суми, які не відповідають клубним запитам. Умовного Тайсона врешті-решт вирішили за краще відпустити вільним агентом, аніж спробувати «нашкрябати» на його відході 2-3 мільйони євро, і це рішення, насправді, є прагненням максимально відповідати елітному статусу – топові клуби майже ніколи не віддають своїх лідерів за неприйнятними цінами, швидше, дозволяючи їм піти безкоштовно, але повністю відпрацювавши контракт.

Крім того, гранди не займаються продажем лідерів чи потенційно найкращих футболістів першої команди із метою забезпечити собі безхмарне економічне майбутнє. Ситуації з «Барселоною» та «Манчестер Юнайтед» доводять, що скоріше такі клуби волітимуть піти на позику коштів під чималі відсотки, ніж на відхід від своїх та загальноприйнятих у цьому середовищі принципів ведення справ.

Ось і зараз перед «Шахтарем», насправді, дилема щодо продажу Мудрика постає набагато більш глибшою, ніж просто виторгувати в умовного «Баєра» додаткові 3-4 мільйони євро. На кону – продаж потенційно найкращого гравця першої команди, головним мотивом якого є необхідність залучення додаткових коштів. Більше того, на відміну від концептуальних моделей «Бенфіки», «Порту» або «Аякса», які живуть на такого роду заробітках і почуваються чудово, в «Шахтаря» прямо зараз і в найближчому приближенні немає такої ж яскравої та якісної заміни для Мудрика на лівий фланг атаки. А це означає, що продаж вінгера з усіх точок зору виглядатиме саме як вимушений захід, а не як хоч якось заплановане рішення.

Не варто навіть говорити, наскільки сильно потенційний відхід Мудрика може вдарити по амбіціях «Шахтаря», а якщо точніше – по їх сприйняттю у навколофутбольному та вболівальницькому середовищах. Тому, хоч би яким виявилося підсумкове рішення керівництва «гірників», можна сміливо стверджувати, що воно буде вкрай непростим і в певних сенсах компромісним. Ймовірно, чимось все одно доведеться жертвувати на користь інших інтересів. Що ж, почекаємо ще трохи, щоб зрозуміти, які пріоритети будуть визнані «Шахтарем» більш прийнятними та стратегічно відповідними...