Нагадаємо, коли 3 грудня сирена сповістила про повітряну тривогу на Закарпатті, суперники встигли зіграти трохи більше хвилини. Через відсутність освітлення на домашній арені «Миная» поновити дуель так і не вдалося, згідно з домовленістю сторін, догравався поєдинок уже в Києві.

На побачення до одного з лідерів прибула команда, що відчайдушно бореться за право зберегти прописку в елітному дивізіоні. В поточному році виходить це в підопічних Желько Любеновича поки трішечки краще, ніж у безпосередніх конкурентів, «Металіста 1925» і «Оболоні», проте залишити останній рядок таблиці минайцям ніяк не вдається.

У «Динамо» – турботи протилежного штибу, біло-сині не полишають надій скласти конкуренцію «Шахтареві» в боротьбі за чемпіонський титул. І ця місія аж ніяк не передбачала втрати очок у протистоянні з аутсайдером, котрий до того ж програв киянам усі сім попередніх матчів із загальним співвідношенням м’ячів 2:23.

Порівняно з грудневою зустріччю, номінальні господарі випустили в основному складі чотирьох нових виконавців, штаб Олександра Шовковського – трьох. Зі стартових хвилин вийшли на поле Буяльський і Ярмоленко, а ось Бражко, визнаний найкращим гравцем минулого туру, не потрапив навіть до заявки – занедужав.

Початок гри підтвердив, що суперники недарма перебувають на різних полюсах таблиці. А швидкий гол Буяльського додав динамівцям куражу. Вони створювали момент за моментом біля воріт Бандури, «обстрілювали» ціль з різних позицій, іноді не відмовляючи собі в задоволенні пограти й «на публіку». Що, до речі, не знижувало ефективності колективних дій.

Про бойовий настрій фаворита свідчив, зокрема, епізод за участю Ярмоленка. Ветеран, котрий, повернувшись після травми, продовжує атакувати бомбардирські рекорди національної першості, на один із змарнованих шансів відреагував пристрасно та голосно.

Та вже невдовзі він організував другий гол. Буяльський до забитого м’яча додав елегантний результативний пас на хід партнерові, простріл Андрія мав би замикати Ванат, але найвлучнішого снайпера турніру випередив... захисник Нємчанінов, вразивши власні ворота.

Отримавши гол «із роздягальні», що став підсумком ефектного удару Корабліна в самісінький верхній кут, «Динамо» мало б зосередитися й розізлитися. Адже ще задовго до перерви кияни могли довести справу до розгрому, натомість отримавши загострення інтриги.

Але «Минай», якому не було чого втрачати, немовби відчув упевненість, усіляко прагнучи відсунути гру від власних воріт і навіть позначивши наміри контратакувати. Непогано увійшли у гру Ременяк із Устименком.

Обидва, звісно ж, брали участь у розіграші кутового, що на 70-й хвилині завершився сейвом Бущана. За мить до того захисникові довелося виносити м’яч із лінії воріт! Відповідь пролунала від Ваната, чий удар після слаломного проходу в карному майданчику прийшовся в стійку.

А ось Волошин – влучив, у падінні замкнувши класну подачу Дубінчака з протилежного флангу. Цікаво, що Назар, вилучений у суботу в Олександрії, не відбував дискваліфікацію саме через те, що ця суперечка належала до 16-го туру. Він пропустить наступну зустріч, у цій же – зняв питання щодо підсумку.

МИНАЙ – ДИНАМО 1:3
Голи: 0:1 Буяльський (4), 0:2 Нємчанінов (28, у власні ворота), 1:2 Кораблін (48), 1:3 Волошин (86).
Минай: Бандура, Нємчанінов, Скиба, Дмитрук, Кисіль, Вітенчук (Семотюк, 66) Петько, Кораблін (Гуничев, 87), Демиденко (Устименко, 46), К.Попов (Ременяк, 46), Вакула (Корнійчук, 89).
Динамо: Бущан, Тимчик, Д.Попов, Дячук, Дубінчак, Андрієвський, Буяльський (Шепелєв, 61), Волошин, Ярмоленко (Діалло, 61), Кабаєв (Шапаренко, 46), Ванат (Пономаренко, 89).
Арбітр – Шандор (Львів).
Попередження: Дмитрук (60), Кисіль (90+1) – Ярмоленко (56), Ванат (75).