...Реабілітуватися після двох поразок поспіль киянам належало в зустрічі з командою, про яку кажуть: сама не грає та й іншим не дає.

Власне, певним чином це підтверджує гольова статистика «Колоса» – 7:7 після одинадцяти матчів. «Динамо» має значно «веселіше» співвідношення – 22:14. Якщо показники атаки – вельми пристойні для одного з фаворитів турніру, то «доробок» захисту, як виявилося, найгірший в історії (якщо брати до уваги стартовий відтинок змагань).

Загалом же тет-а-тет зійшлися сусіди по таблиці: «біло-сині» напередодні очного поєдинку розташувалося сходинкою вище, набравши ті ж, що й ковалівці, 15 очок (щоправда, за підсумками восьми ігор).

Гості, котрим у першому таймі доводилося долати опір потужного зустрічного вітру, відкрили рахунок на 19-й хвилині. Біля витоку гольової атаки стояв Бражко – вигравши боротьбу в двох опонентів, відрядив у прорив Дубінчака. Той перевів комбінацію з лівого флангу на протилежний, звідки вже м’яч від Караваєва надійшов на «п’ятачок». Там, на позиції центрфорварда, опинився... крайній захисник Тимчик, який вельми кваліфіковано та холоднокровно розібрався й із центрбеком Бондаренком, і з голкіпером Фесюном – 0:1!

Гол додав динамівцям розкутості. Вони досить упевнено контролювали гру, суперникові лише зрідка вдавалося доходити до чужого карного майданчика. Втім, запамяталися «постріл» з лету Демченка та спроба Бурди засмутити своїх колишніх одноклубників після розіграшу кутового – удар головою прийшовся прямісінько в руки Бущану.

Значно більш небезпечним для «Колоса» став момент на початку компенсованого часу. Обрізка на власній половині поля цілком могла обернутися для ковалівців другим пропущеним м’ячем, але Караваєв, що бив у дотик після відмінної передачі Буяльського, поцілив у «молоко» над поперечиною.

А ось Лучкевичу на початку другого тайму майже з тієї ж позиції удар удався на славу. Не ставши обробляти передачу Мілька з лівого флангу, Валерій смачно приклався з правої, вгативши снаряд практично у дальню «дев’ятку»!

Підопічним Луческу довелося все розпочинати спочатку. Удар Караваєва в каркас воріт (в якості асистента виступив Тимчик) сприймався як прозорий натяк на те, що втрачати очки в третьому поспіль поєдинку «Динамо» не планує. Невдовзі пильність Фесюна перевірив здалеку Бражко. На ударну позицію рвався Ванат, але...

Але замість фолу з боку захисника рефері угледів у моменті симуляцію в київського форварда. Друга жовта картка залишила гостей у меншості, збивши дихання в той період, коли вони, здавалося, міцно заволоділи ініціативою.

На тлі чисельної переваги наставник господарів кинув у бій Мякушка, котрий упродовж однієї атаки відзначився двома гарматними пострілами. Один прийняв на себе Шапаренко, інший парирував Бущан, котрий невдовзі в ефектному стрибку потягнув іще й спробу Болбата.

Тепер уже «Колос», окупувавши чужу територію, давав зрозуміти, що збирається скористатися моментом і вигризти перемогу. Киянам доводилося тримати облогу та сподіватися на контратаки. В одній із них сам на сам вискочив Шепелєв, але Фесюн кидком у ноги небезпеку ліквідував. Іще за кілька хвилин воротар господарів неймовірним сейвом урятував команду після удару Бражка зі штрафного.

Динамічний фінал матчу порадував уболівальників, але так і не приніс зиску жодній із команд. Проте, для підопічних Вишняка нічия з «Динамо» – це, без сумніву, почесний результат.

КОЛОС – ДИНАМО 1:1 (0:1)
Голи: 0:1 Тимчик (19), 1:1 Лучкевич (50).
Колос: Фесюн, Ємець, Бурда, Бондаренко, Чорноморець, Лучкевич (Золотов, 83), Демченко (Тотовицький, 83), Мілько, Дієго (Мякушко, 72), Салабай (Безбородько, 55), Ільїн (Болбат, 55).
Динамо: Бущан, Дубінчак, Дячук, Попов, Тимчик, Шепелєв, Бражко, Волошин (Шапаренко, 70), Буяльський, Караваєв, Ванат.
Попередження: Ємець (89) – Ванат (31), Бражко (72).
Вилучення: Ванат (63, повторне попередження).