Впродовж багатьох років саме Цитаішвілі вважався головним претендентом на заміну Віктору Циганкову, коли той мав перебратися до іноземного чемпіонату. Однак коли 25-річний футболіст все ж змінив клубну прописку та перейшов до «Жирони», то Георгія в команді не було. Він, нагадаємо, виступає на правах оренди за польський «Лех», до якого перейшов, скориставшись правилом ФІФА щодо легіонерів у чемпіонаті України.

А чи справді 22-річний вінгер зараз приніс би користь «Динамо»? Цього сезону Цитаішвілі, відверто кажучи, не вражає. У складі команди з Познані грузин провів 24 матчі, в яких забив усього 1 гол та оформив дві гольові передачі. Погодьтеся, далеко не найкраща статистика для гравця атакувального плану…

Не статистикою єдиною. Вже в семи поспіль поєдинках Георгій навіть не з’являється на полі, обмежуючись лише сидінням на лаві запасних або ж взагалі не потрапляючи до заявки. Востаннє Цитаішвілі грав за «Лех» ще 26-го лютого в матчі польської першості проти «Шльонска» (1:2). Таким чином, близько двох місяців динамівець не має стабільної ігрової практики і водночас довіри від головного тренера.

Навіть попри такий спад в Георгія, не можна однозначно сказати, що він киянам не потрібен. Якби Георгій повернувся до «Динамо», відчув себе важливим футболістом і набрав форму, то, мабуть, знадобився би «біло-синім». До того ж ми всі пам’ятаємо, що після свого приходу в «Динамо» Мірча Луческу всіляко демонстрував свою прихильність до Гіо, тож в голові у Містера точно було уявлення як використовувати цього футболіста. Проте відтоді минуло вже досить багато часу, ідеї румунського керманича також видозмінилися. Чи отримував би грузин таку ж довіру від тренера зараз – сказати складно.

Наразі в «Динамо» на правий фланг атаки є перспективний Назар Волошин, легіонери Беніто та Кахім Перріс, також за необхідності на цій позиції може зіграти Олександр Караваєв. Але чи сильніші всі ці виконавці в ролі правого вінгера, ніж Цитаішвілі? Чесно кажучи, якби Георгій перебував у оптимальних кондиціях, то зміг би посадити на лаву запасних майже кожного із них. Винятком є хіба що вищезгаданий Волошин, який на сьогодні щонайменше нічим не поступається грузину.

Зараз праве крило атаки «Динамо» не виглядає найпроблемнішою позицією в команді. Проте якщо є можливість зміцнити цю ланку гравцем зі структури клубу, з яким добре знайомий нинішній наставник і потенціал якого він знає, то чому б цього не зробити? Отже, можливе повернення Цитаішвілі до київської команди має значно більше плюсів, аніж мінусів, повернути його до команди було б дуже доцільно. Але є кілька але.

Інше питання – чи захоче сам Гіо знову шукати щастя в «Динамо», чи в нього у пріоритеті виступи за кордоном? Навіть якщо Цитаішвілі покине «Лех», йому нічого не заважатиме знову скористатися так званим «анексом» ФІФА і знайти собі нову команду за межами України. А там вже і до завершення його контракту з киянами недовго залишиться (угода розрахована до літа 2025-го року)…

Підсумовуючи думку щодо Цитаішвілі, з боку можливе повернення грузинського гравця до «Динамо» у перспективі виглядало б непоганим рішенням: «Динамо» отримало б хорошого гравця та посилення в атаку, «Лех» позбувся б виконавця, на якого не розраховує, а сам Георгій мав би змогу дещо перезавантажити свою кар’єру, поки ще не пізно. Втім, для цього потрібно як зацікавленість самого гравця, так і бажання самих киян. А чи співпадуть ці дві складові?..