Безрадісна серія з п’яти поразок поспіль, безпрецедентна для «Динамо» за всю добу української Незалежності, не залишала киянам вибору: тільки перемога. Й поєдинок зі «Львовом» мав стати певною відправною точкою на шляху виходу з кризи. Попри не найкращий психологічний стан столичного клубу. Попри переповнений лазарет, куди, зокрема, після візиту на гру Ліги Європи до Стамбула надовго втрапили Шапаренко з Бущаном.

Незважаючи на відчутні кадрові втрати біло-синіх, порівнювати клас і досвід суперників навряд чи доцільно. «Динамо» просто зобов’язане було обігравати номінальних гостей. Особливо – в світлі турнірного становища. Звісно, в поточному чемпіонаті втрата шістьох очок на старті – ще не катастрофа. Однак кожен наступний відмінусований пункт уже набуває щонайменше подвійної ваги.

До того ж позитивний настрій динамівців конче важливий і для національної команди, яка після цього туру та єврокубкових матчів збереться на вересневу сесію Ліги націй.

Утім, попри майже тотальну територіальну перевагу, осмислені атаки з виведенням когось із гравців на ударну позицію «Динамо» довго не вдавалися. На додачу до концентрації десь не вистачало точності в передачах на завершальній стадії, десь – вигадки, десь галичани вчасно застосовували дрібний фол (подеколи – не без надмірної жорсткості).

У перші півгодини хіба що Бурда загрожував воротам опонента, підключившись до розіграшу штрафного. Але його удар головою на 15-й хвилині прийшовся вище цілі.

Нарешті кияни розкреслили розлогу комбінацію, що почалася з «парного» перехоплення м’яча Сидорчуком і Забарним на своїй половині поля. Капітан передачею знайшов Гермаша, відрізавши одразу кількох львівян і забезпечивши чисельну перевагу в горішній третині поля. Й там уже в три дотики атаку завершив інший тандем: Циганков із Буяльським, змінивши ролі, фактично «віддзеркалили» свій стамбульський гол – 1:0!

По перерві картина подій на полі практично не змінилася. «Львів» відмовлявся розкриватися, «Динамо» ж шляхом позиційного наступу намагалося розхитати насичений захист суперника. Кілька разів Ільющенкову довелося демонструвати реакцію та холоднокровність – як, скажімо, після двох гарматних «пострілів» Кабаєва та удару Гармаша з гострого кута. Ще в одному моменті захисники заблокували спробу того-таки Кабаєва. А згодом Буяльский не піймав м’яч на ногу, втративши шанс остаточно зняти питання щодо переможця.

Урешті-решт для виграшу вистачило й одного гола. Для не надто ефектної, скромної, нелегкої, але дуже важливої перемоги.

ДИНАМО – ЛЬВІВ 1:0 (Буяльський, 32)
Динамо: Бойко, Тимчик (Караваєв, 61), Забарний, Бурда, Вівчаренко (Дубінчак, 61), Сидорчук, Шепелєв (Андрієвський, 67), Буяльський, Циганков, Кабаєв, Гармаш (Ванат, 78).
Львів: Ільющенков, Вовкун, Муравський, Грисьо, Бусько, Шишка (Крушинський, 46), Мільченко, Бойко, Мишенко (Бугай, 56), Васильєв (Якимів, 46), Нич (Ременяк, 62, В.Михайлів, 82).
Арбітр – Омельченко (Слов’янськ).
Попередження: Ванат (86) – Васильєв (21), Бусько (25), Грановський (29, помічник тренера «Львова»), Вовкун (47), Грисьо (81).
Стадіон «Арена Львів». 11 вересня.