Хусрав Тоіров – вихованець таджикистанського клубу «Локомотив-Памір», за головну команду якого дебютував у квітні 2020-го в 15 років. У серпні 2022 року підписав угоду з представником Вищої ліги Казахстану «Атирау». У сезоні-2022/23 взяв участь у 11 матчах, зробив 2 гольові передачі.

Тоіров є гравцем молодіжної збірної Таджикистану (U20), у складі якої дебютував у вересні 2022 року і на сьогодні провів 5 матчів.

Досьє

Хусрав ТОІРОВ
Народився 1 серпня 2004 року у Дангарі (Таджикистан)
Зріст: 178 см
Амплуа: лівий півзахисник

Кар’єра: «Локомотив-Памір» (Таджикистан, 2020-2021), «Динамо» (Душанбе, Таджикистан, 2021-2022), «Атирау» (Казахстан, 2022-2023)

Новачок «гірників» дав перше інтерв’ю як гравець клубу.

– Хусраве, раді вітати тебе в «Шахтарі»! Що відчуваєш цієї миті?
– Звичайно, дуже приємно опинитися в такому великому клубі. Багато емоцій, було хвилювання, але це дуже приємно. Дякую!

– Як тебе зустріли і прийняли в команді?
– Дуже-дуже добре прийняли. Було приємно від того, як хлопці мене підтримали, коли я зайшов до роздягальні. Спасибі їм за це.

– Як саме ти дізнався про інтерес «Шахтаря» та якою була реакція?
– Це було несподівано, але дуже приємно, коли сказали, що такий великий клуб зацікавився мною. Розділив цю радість із батьками: одразу зателефонував їм, і всі дуже зраділи – родина, брати, сестри. Це надзвичайні відчуття. Досі не можу в це повірити!

– Чи слідкував за «Шахтарем» раніше? Що можеш сказати про команду?
– Так, спостерігав за «Шахтарем». Це гарна команда – мені подобається, як грає. Опинитися в такому клубі – це мрія.

– На якій позиції ти почуваєшся найкраще і які свої сильні якості можеш назвати?
– Я граю лівого вінгера, лівого нападника. А щодо якостей, то нічого не казатиму – ви все побачите на полі.

– Твої цілі та амбіції?
– Працювати над собою, ставати сильнішим та допомагати команді.

– Який ігровий номер собі обрав і чому?
– Гратиму під номером 77. Це рік народження моєї мами.

– В Україні зараз іде війна. Тебе це не лякало?
– Ні, я просто не міг відмовитися від такої нагоди. Якщо це доля – то нехай так і буде. Я нічого не боюся. Дай Боже, незабаром усе налагодиться.

– Що ти хотів би сказати вболівальникам «Шахтаря»?
– Хочу подякувати їм за те, що пишуть мені в соціальних мережах, – я відчуваю їхню підтримку. Зроблю все можливе, щоб вони могли мною пишатися.