Керманич «Mиная» Володимир Шаран поділився враженнями від минулого сезону, оцінив роботу на трансферному ринку й уточнив, чого чекає від нового чемпіонату Прем'єр-ліги:

– Знаєте, писати історію приємно, проте приховувати не буду: минулий сезон був найважчим в моїй уже доволі тривалій тренерській кар'єрі. Доводилося створювати фактично нову команду й у таких випадках пазли далеко не завжди складаються так як слід. Але поступово, цеглина до цеглини, вибудовували командну гру, потім з'явилася стабільність, що позитивно позначилося на результаті.

– І все ж, які фактори вплинули на те, що містяни фінішували в середині турнірної таблиці, хоча вистачало експертів, котрі передрікали їм виліт з елітного дивізіону?
– Якщо не помиляюся, то на марафонській турнірній дистанції «Mинай» лише одного разу знаходився в зоні вильоту. Але вдалося швидко відштовхнутися від дна таблиці. Що допомогло? Я вважаю, що продуктивно попрацював весь тренерський штаб, в команді був чудовий мікроклімат, за налаштованістю ми взагалі були одними з кращих в УПЛ. Був порядок, кожен гравець чітко виконував тренерську установку, знав свій маневр, це саме той випадок, коли організація під час матчу била клас.

Та це на перший погляд все було просто, треба було знайти підхід до кожного футболіста, щоб його сильні якості приносили максимальну користь команді. Тому ми були, передусім, сильні командою. Слід віддати належне й клубному керівництву, воно не обіцяло нам золоті гори, але все зароблене одержували вчасно. Хоча приховувати не буду – клубний бюджет був одним з найскромніших в УПЛ.

– Після злету на восьме місце в УПЛ тренерський штаб та гравці, мабуть, були відзначені серйозними преміальними?
– Ні, цього не було передбачено. Але необхідно зазначити, що клубний бюджет, хоча й не суттєво, але в новому сезоні збільшиться.

– Чим ви тоді поясните, що після вдалого сезону склад «Миная» знову зазнав чималих пертурбацій?
– Це футбольне життя, де є місце ротації. Все ж, по великому рахунку, мені шкода, що в «Минаї» не залишилися Олег Горін, що прийняв запрошення «Дніпра-1», та Ігор Гончар, котрий попросив відпустити його через сімейні обставини. Решту гравців, що залишили команду, не можна назвати основними.

– В колах уболівальників «Минай» часто називають командою, образно кажучи, «збитих льотчиків», натякаючи на те, що ви в своїй селекційній роботі робите ставку на футболістів, котрі не закріпилися в своїх попередніх клубах.
– Я б не заявляв так категорично. Все ж, це принизливо для гравців, переважна більшість яких також виступали в УПЛ. Комусь це вдавалося краще, комусь – гірше. Ось чому під час обміні думками з новачками важливо було переконати їх, що вони ще не сказали останнього слова, що є ще нереалізовані резерви. Тільки спільними зусиллями можна рухатися вперед.

На жаль, «Минай» не з тих команд, котрі можуть дозволити собі купляти відомих футболістів. Ставку робимо або на вільних агентів, або на молодь, розраховуючи на її прогрес.

– В останньому випадку ви маєте на увазі Єгора Твердохліба?
– І його також. Пригадується, ми запросили його з першолігового «Гірника-Спорта», і він не відразу був на провідних ролях. Але завдяки працездатності, характеру він став одним з лідерів «Mиная», і сьогодні Єгора хочуть бачити в своїх лавах відразу кілька представників УПЛ. І десь я радий, що нашому клубному керівництву не вдалося зійтися в ціні з потенційними покупцями, й Твердохліб залишається в «Mинаї». Для нас він цінний гравець і ще може додати.

– На тренерській ниві ви змусили заговорити про себе, коли знаходилися біля керма «Олександрії». Ваші підопічні тішили самобутнім стилем, а клуб – хорошою організацією роботи. Мабуть, важко було в «Минаї» після «Олександрії», де все працювало, як добре відрегульовний механізм.
– Знаєте, і в «Олександрії» не все відразу відповідало вимогам сьогодення, зокрема, вистачало проблем з якістю поля на головній спортспоруді, де проводили календарні поєдинки. Проте з кожним роком ми прогресували на всіх «фронтах». І тому я був неприємно вражений, коли недавно один з керівників ФК «Олександрія» в інтерв'ю зазначав, що містяни грали за примітивною схемою бий-біжи. Можливо, колись так інколи й траплялося, зважаючи на якість газону. Як на мене, ці висловлювання тільки нівелюють роботу самого ФК, бо, повторюю, в «Олександрії» все йшло синхронно: розвивалася клубна інфраструктура, і все креативніше та змістовніше діяли футболісти. А якби було інакше, то чи вдавалося б перемагати грандів – «Динамо» і «Шахтар», підійматися в табелі про ранги в УПЛ, змушувати рахуватися з собою іменитих візаві в єврокубках?

До речі, і в «Олександрію» ми запрошували, переважно, безкоштовних гравців, кращих з яких потім вигідно перепродавали в більш імениті команди. Взяти, хоча б, для прикладу Бондаренка з його переходом в «Шахтар». Заробив клуб й на кандидатах у національну збірну України Мірошніченку та Третьякову після їхнього продажу в липні «Дніпру-1» та Бацулі – в один з бельгійських клубів, були вигідні пропозиції й по Ковальцю, Лучкевичу та Гречишкіну. Чи візьміть того ж, Бабогло, який зараз на видноті в збірній Молдови. А хтось каже бій-біжи. Залишається сподіватися, що поступово і в «Минаї» все відповідатиме вимогам сьогодення.

– Ви завжди були тренером-максималістом. Свого часу в «Олександрії» говорили, що налаштовуватися допомагає бажання зійти на п'єдестал пошани УПЛ, дебютувати в єврокубках. А де черпаєте наснагу в скромному «Mинаї»?
– Поява біля керма «Mиная» – це також був для мене виклик. Кортіло довести, що команда з доволі обмеженими фінансовими можливостями, без «зіркових» виконавців, може гідно виступати в УПЛ. Звичайно, заявляти, що наступний крок – боротьба за путівку в єврокубкову зону, було б неправильно. Треба завжди залишатися реалістом. Ось чому буде дуже добре, якщо збережемо прописку в УПЛ.

Повірте, конкуренція в новому чемпіонаті значно зросте. Подивіться тільки, як агресивно діють на трансферному ринку новачки – «Полісся», ЛНЗ, захочуть реабілітуватися «Динамо», «Олександрія», «Колос».

– Коли закінчується ваш контракт з «Mинаєм»?
– Через рік. Що буде далі – прогнозувати важко. Багато залежатиме від того, якими будемо на фініші.