– Якщо клуби стверджують, що володіють правами на показ, то якими юридичними нормами ці права забезпечені? Хто і коли передав клубам права на трансляцію їхніх матчів?

Є закон України про «Фізичну культуру і спорт». Там є така цікава частина 8 статті 45 - «Право на висвітлення фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів […] належить організаторам фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів відповідно до закону». Виникає наступне цікаве питання: «Хто є організатором спортивного заходу?».

Відповідно до наших регламентних норм, всіма правами володіє господар, безпосередньо організатор проведення матчів. Тому ми вважаємо, що в першу чергу права належать клубам. Розумієте, я працював свого часу в Прем’єр-лізі, був організатором створення першого пулу у 2008 році. Тоді ми викупили права деяких клубів за контрактом, мали 15 контрактів. Лише з «Дніпром» юридично не мали, але він виконував вимоги відповідно до регламенту.

Сьогодні є пул, але юридично – ні. Жоден клуб як суб’єкт не складав договір, ні з Прем’єр-лігою, ні з «УАФ Маркетинг», ні з дочірнім підприємством «УПЛ Маркетинг» стосовно передачі своїх прав. Тут треба з клубом домовитися, що він був зацікавлений. Рішення по телепулу повинно бути одностайним, 100%. А «більшість, 11-12, проголосували за, ви повинні виконувати» – так не буде.

– УПЛ апелює до того, ще перед початком чемпіонату клуби мали надати гарантійний лист про зобов'язання виконувати рішення УПЛ щодо реалізації прав на матчі клубних змагань. Чи підписували ви такий лист?
– Так, ми підписували такий лист, але зі своїми зауваженнями. Сьогодні, до речі, КДК звернувся до атестаційної комісії, щоб вона їм передала документи. Він у нас виписаний не те що по-своєму - з нашими зауваженнями. Там є конкретика, і відповідні органи зараз будуть дивитися. Гарантійний лист ми надавали, але зі своїми конкретними зауваженнями, зважаючи на всі обставини, які ми мали, свій контракт і тому подібне. Далі будуть розбиратись відповідні органи