Житомиряни суттєво додали наприкінці чемпіонату, відіграли дуже зібрано та здобули 13 очок із 15-ти можливих (чотири перемоги та одна нічия за травень). Це – найкращий показник останнього місяця регулярного чемпіонату Першої ліги-2022/23, а тому не було сумнівів, хто заслужив звання найкращого тренера місяця в другому за силою українському дивізіоні.

Наставник Полісся Юрій Калитвинцев поділився емоціями від минулого сезону, а також розповів про плани на УПЛ.

– Юрію Миколайовичу, вітаємо вас не тільки з підвищенням у класі, а й із визнанням найкращим тренером травня. Задоволені особистим визнанням?
– На особисті досягнення і відзнаки не звертаю уваги. Перемога у почесній номінації – визнання якісної гри команди у травні. Наша робота не була даремною. Водночас, завжди приємно почути оцінку від своїх колег.

– В останньому матчі сезону ви переграли ЛНЗ. У день 65-річчя президента ФК Полісся Геннадія Буткевича не мали права на осічку?
– Ми змогли виграти за рахунок великих зусиль і щоденної роботи. Могли забивати третій гол і знімати всі питання, але гра тримала у напрузі до останньої хвилини. Легко у цьому сезоні жодній команді не було. Хлопці розуміли, що ми маємо перемагати, і це нам додало хвилювання. На жаль, ухвалювали неправильні рішення, багато помилялися. Ми йшли до чемпіонства два роки, тому уникнути хвилювання було складно. Також варто віддати належне супернику, який грав до останнього, навіть у меншості.

– Наприкінці гри ЛНЗ у подвійній меншості ще й відіграв один гол, скоротивши відставання до мінімуму. Поділіться своїми емоціями після фінального свистку?
– У тренера такі ігри забирають багато нервових клітин, але я вже до цього звик.

– У першому матчі другого кола ви зустрічалися з запорізьким Металургом. Для вас ця гра була принциповою, якщо враховувати прикру поразку минулого кола?
– Ми нікому нічого не хотіли довести і не думали про реванш. Розібрали поразку у першому колі ? і пішли далі. Головне було зіграти у свій найкращий футбол і набрати важливі три очки.

– Полісся розгромило Кремінь і забезпечило собі підвищення у класі. Погоджуєтеся з тим, що ця гра стала найбільш якісною у виконанні вашої команди. Здається, що у ваших підопічних виходило все.
– Не думаю, що це була наша найкраща гра. Намагалися у кожному матчі тримати свій високий рівень. Провалили ми, по суті, лише гру у першому колі з Оболонню. Також було ще декілька ігор, в яких нам не все вдалося.

– У матчі з Оболонню могли достроково оформити чемпіонство. Що не вдалося у тій грі? Суперник не дозволив зіграти у свій футбол?
– Ми прагнули достроково посісти перше місце, але проти цього була Оболонь. Суперник зіграв у хороший, організований футбол. На перемогу ми не награли. Вважаю, що нічия це закономірний результат. Вболівальники мали змогу побачити справжній чоловічий футбол.

Мені дуже подобається робота Валерія Іващенка. В нього дисциплінована команда, яка завжди віддає всю себе заради результату. Оболонь низку голів забивала на останніх хвилинах. Вони грають від першої до останньої секунди і це викликає повагу. З такими суперниками грати приємно.

– Який із травневих матчів для вашої команди став найбільш складним?
– Травень взагалі був дуже складним. Кожен матч міг нас залишити без підвищення у класі. Кожен тур для нас був як фінал. Щасливий, що хлопці все витримали і досягнули бажаного результату. У такому конкурентному чемпіонаті приємно було грати. Кожен матч по своєму був цікавий. Мали зможу побачити свої слабкі сторони, особливо це стосується психології.

– У Полісся було багато травмованих, особливо у центральній вісі (захисники Гітченко, Нестеров і півзахисники Огіря, Крушинський). Вважаєте, що цим виконавцям вдалося знайти рівноцінну заміну?
– Якщо ми виграли чемпіонат, то, значить, зі всіма проблемами впоралися. Основне навантаження припало на наших основних гравців, яким доводилося грати майже без заміни. В Огірі на початку весняної частини сезону були проблеми, але він робив все, щоб скоріше повернутися. Гітченко наприкінці сезону відчув дискомфорт, тому вирішили не ризикувати. Щодо Нестерова, то йому не так легко було відновитися швидше.

У нас немає 22-24 рівноцінних футболістів, але намагалися знайти оптимальне рішення. Два флангові захисники грали в центральній зоні і це свідчить про універсалізм і професіоналізм наших хлопців. Для тренера це дуже важливо. Андрію Власюку було складно, адже все життя грав на лівому фланзі, а змушений був зіграти правим центральним захисником. Хлопці проявили характер і за це їм вдячний.

– Найбільший скандал весняної частини – поштовх арбітрині Причини оборонцем Полісся Черваком. Його не лише дискваліфікували, проте й звільнили з команди. Якою є ваша особиста позиція в питанні розірвання з ним контракту та чи не розглядаєте варіант, що цей гравець може повернутися в Полісся?
– Чи повернеться він у команду? У житті можливо все. Я не коментую рішення керівництва клубу. Зустрічався з Черваком, спілкувався з ним. Він розуміє свою помилку і нікого не звинувачує.

– Наскільки непросто вам було впоратися з постійним тиском? Адже від Полісся завжди очікують лише перемог.
– Не всі були до цього готові, але мені це подобається. Я завжди працюю під тиском і звик до цього. У футболі на перший план завжди виходить результат. Коли у команди немає завдань, то працювати не цікаво. Хлопці мали адаптуватися до гри під постійним тиском, але вони все витримали, хоч і було складно. Вважаю, що у психологічному плані всі гравці стали сильнішими. Якщо не готовий до цього, то про амбітні завдання не варто навіть думати. Цей досвід допоможе хлопцям у майбутньому.

– Полісся підписало нігерійського голкіпера Чиджоке Аніагбосо та гамбійського захисника Моузеса Джарджу. Як знайшли цих гравців, хто конкретно провів селекцію? Юрій Максимов доклав сюди руку як спортивний директор?
– Цікавилися цими футболістами ще до появи у клубі Максимова. Слідкували за цими футболістами, коли вони грали на Кубку Африки. Це молоді, перспективні футболісти, яких будемо раді бачити у клубі. Вони отримують на чемпіонаті світу U-20 суттєві навантаження. У Моузеса навіть є мікротравма. На ЧС U-20 побачили, що не помилилися, коли підписали цих футболістів.

– На які позиції зараз шукаєте підсилення? Наскільки суттєво може оновитися Полісся перед УПЛ?
– Я прихильник еволюції, а не революції. Не хочеться щось змінювати глобально, але точкові підсилення будуть. Важливо, щоб новачок був на голову сильніший за гравців, які є в команді. У Поліссі здорова конкуренція, тому гравці повинні тримати високу планку, а не зупинятися у розвитку.

– Хто вже залишив команду з футболістів?
– Поки що всі футболісти залишаються у Поліссі. Ми пройшли складний шлях, але вдалося зберегти всіх футболістів. Хлопці від початку до кінця пройшли цей шлях за винятком одного-двох гравців. Щоб когось відпустити, треба знайти підсилення. У цьому питанні рухатимемося поступово. Також всі тренери залишаються у нашому клубі.

– У вас досить потужний тренерський склад ? асистент головного тренера Геннадій Литовченко, тренер Володимир Книш, тренер воротарів Михайло Федунов, тренер-аналітик Сергій Пінчук. Як вдалося зібрати разом таких різних фахівців і чи добре працюється з ними?
– У нас кожен тренер на своєму місці. Це дійсно професіонали, які з напівслова розуміють один одного. У нас одна команда і ми доповнюємо один одного. Важливо, що у Полісся тренерський штаб однодумців. Ми не тільки колеги, а ще й друзі. Команда це бачить і це дуже важливо. Намагаємося надихнути гравців на успіх. У футболістів до будь-якого тренера завжди відкриті двері. Гравці можуть підійти і задати будь-яке питання.

– Які завдання стоять перед командою на дебютний сезон в УПЛ?
– Клуб розвивається поступово. Створюватиметься конкурентоспроможна команда, яка здатна заявити про себе на рівні УПЛ. Ми вже забули про своє чемпіонство у Першій лізі і почали готуватися до Прем’єр-Ліги. Спочатку варто створити колектив, а потім ставити амбітні завдання. Якщо буде багато новачків, то доведеться будувати нову команду спочатку. Йдуть складні переговори з потенційними новачками, але поки без конкретики.

– Коли команда виходить із відпустки та які плани на міжсезоння?
– Клуб працює над різними варіантами проведення зборів. З 17-го червня хлопці виходять з відпустки. До початку нового сезону небагато часу, тому потрібно працювати інтенсивно. Готуємося до складної роботи, але ми знаємо, для чого працюємо. З мотивацією проблеми немає.