Футбол став складовою київського життя на початку ХХ століття. А сьомого жовтня 1911 року представники «Спортивно-Гімнастичного Гуртка при Політехнічному Інституті» та «Німецького Гімнастичного товариства» провели установчі збори Київської Футбольної Ліги – найвищого органу міського футболу.

Того ж 1911-го року в Києві була проведена прем’єрна першість міста, яка стартувала 14-го жовтня. Чемпіонські лаври здобула команда «Політехніків».

Міські змагання набували популярності, що вимагало й збільшення кількості арбітрів. Цілком логічно сприймалося виникнення в 1913-му році Київської колегії футбольних суддів – однієї з перших у Російській імперії.

Формальним приводом стало проведення в Києві Першої Руської Олімпіади, яка, у свою чергу, вписалася до кола заходів промислової виставки 1913 року. Символічно, що центральні павільйони виставки розташовувалися на місці нинішнього НСК «Олімпійський».

Змагання ж Олімпіади проводилися на «Спортивному полі» – першій подібній арені Києва, щойно відкритій на Лук’янівці.

Як повідомлялося в газеті «Киевлянин», 17 червня на засіданні «Олімпійського комітету» вирішили сформувати особливі комісії, члени яких мали уніфікувати правила змагань для кожного виду спортивної програми та розпланувати принципи роботи суддів.

Першого серпня на об’єднаному засіданні всіх суддівських комісій кожен із арбітрів отримав спеціальний знак Олімпіади «для безперешкодного входу на змагання».

Отже, футбольні арбітри Києва об’єдналися під егідою профільної комісії саме в канун Олімпіади. Відповідно, дату 1 серпня прийнято вважати днем створення Київської колегії суддів із футболу.

За понад століття свого існування столиця підготувала велику кількість рефері, котрі посідали значні позиції не лише в українському, але й у міжнародному футболі. Це 32 арбітри та асистенти арбітра  ФІФА, 16 суддів Всесоюзної категорії СРСР, 52 арбітри Республіканської категорії СРСР і 81 арбітр Національної категорії України.

Біля витоків київського суддівства стояли такі постаті, як Микола Тананаєв, Самуїл Хавчин, Володимир Блях, Іван Космачов, Лев Чорнобильський, Семен Хейфец, Михайло Ходак, Леонід Арановський.

Арбітражем займалися відомі в минулому футболісти – Микола Балакін, Георгій Пономарьов, Олег Лаєвський, Борис Липський, Борис Гришин, Павло Віньковатов та інші. Звання заслужених тренерів Союзу мають арбітри Михайло Корсунський і Віталій Кулібабенко.

Вагомий внесок у становлення суддівського корпусу зробили Микола Кривченя, Олександр Цаповецький, Борис Шмигельський, Костянтин Вихров, Ігор Качар, Борис Швецов, Василь Рибалов, Олександр Мугурдумов, Микола Кирсанов, Володимир Грінберг, Олександр Балакін, Ігор Вертоградов та ін.

Київський футбольний арбітраж – це, зокрема, традиції та спадкоємність. У тому числі й на рівні династій. Справді унікальним явищем спортивного світу є родини Балакіних і Арановських, представники яких судять футбольні поєдинки найвищого рівня ось уже в третьому поколінні!

На зорі футбольної Незалежності Київ був представлений на елітному рівні кількома знаковими іменами. Це і Сергій Татулян, що першим в Україні провів 100 матчів у Вищій лізі та тричі здобував титул найкращого рефері країни. І Вадим Шевченко, який першим із українських арбітрів отримав звання «Арбітр ФІФА», й Анатолій Арановський, Анатолій Попов, Ігор Ярменчук, Олександр Литвиненко, Олександр Козаченко, Анатолій Куцев.

Заслуженого авторитету у вітчизняному футболі зажили Ігор Іщенко (також триразовий володар символічного «Золотого свистка»), Олег Деревинський, Сергій Шебек, Олександр Шамич (чинний голова Колегії), Сергій Соботюк, Сергій Дзюба, Тетяна Асєєва, Наталя Рачиньська та інші.

Наразі Колегія футбольних арбітрів та спостерігачів м. Києва – потужний ефективний механізм, який налічує понад 700 членів,  250 із яких – діючі арбітри. Колективний член Асоціації футболу м. Києва – єдиний в Україні подібний департамент, зареєстрований у державних структурах як громадська організація зі своїм рахунком.

На сезон 2022-2023 років у складі Колегії були зареєстровані 1 арбітр і 1 асистент ФІФА, 4 арбітри та 6 асистентів Прем’єр-Ліги України, 5 арбітрів та 7 асистентів Першої ліги, 2 арбітри та 6 асистентів Другої ліги і першості Прем’єр-ліги U-19.  Спостерігачами футбольних матчів у всеукраїнських змаганнях працювали 14 представників київської футбольної феміди. Ми пишаємося тим, що, порівняно з іншими регіонами України, столицю представляв найчисельніший склад арбітрів і спостерігачів.

Упродовж останнього футбольного сезону, позначеного війною з рашизмом, представники Колегії працювали на понад 6000 матчах чемпіонату, першостей і кубків Києва, різноманітних турнірах під егідою Федерації футболу міста. Києва.

При Колегії працює унікальний, створений у 2005 році, Центр підготовки футбольних арбітрів імені Миколи Балакіна, першого арбітра Міжнародної категорії з України. Заклад почав працювати задовго до відкриття Національної школи футбольних арбітрів, що дає киянам право вважатися піонерами організованого навчання та підготовки футбольних арбітрів.

На сьогодні Центр підготував понад 500 випускників. Це не лише кияни, не лише представники інших регіонів, але й громадяни США, Ізраїлю, Словаччини та Польщі. Серед вихованців Центру – арбітри та асистенти рефері ФІФА, арбітри та асистенти Прем’єр-Ліги України, Першої та Другої ліг Професіональної ліги нашої держави.