Вільний народе вільної країни!

Вже десята доба нашої вітчизняної боротьби. Щирої віра та цілодобової роботи.

Десята доба –як один безкінечно довгий день. Одна безкінечно довга ніч, яка не дає відпочинку.

Сьогодні субота. Субота. Це слово на війні нічого майже не означає. Як понеділок або четвер або будь-який інший день. Всі вони стали однаковими.

Однаково захищаємо державу. Однаково рятуємо людей.

Країна не знає більше вихідних. Не важливо, що на годиннику. Не важливо, що в календарі. І так –до перемоги.

Пізно вночі говорив з Президентом Франції Еммануелем Макроном і з Президентом Польщі Анджеєм Дудою. Наша взаємодія постійна. Наші розмови щоденні. Я безмірно вдячний кожному з них. Безмірно вдячний Анджею за його рішучість та відданість нашій спільній справі. Захисту людей. Вдячний дружині Анджея Агаті. Друзі, яких я щиро вважаю друзями і щиро бажаю кожному.

Нам вдалося не допустити гуманітарної кризи на кордоні. Вдалося організувати ситуацію так, щоб тисячі українських жінок і дітей отримали гідне ставлення. Ніхто не питає, якої вони національності. Якої вони віри. Скільки в них грошей. Фактично у нас більше немає кордону з дружньою Польщею. Бо ми разом на стороні добра. Нам не до кордонів.

Я впевнений, що вже скоро ми зможемо сказати нашим людям: повертайтеся!

Повертайтеся з Польщі, з Румунії, Словаччини та всіх інших дружніх країн.

Повертайтеся, бо загрози більше немає.

Ми вже думаємо про майбутнє. Для всіх українців. Після війни. Про те, як оживити наші міста. Як відновити економіку. Я говорив з головою Світового банку Девідом Малпассом, виконавчим директором МВФ Крісталіною Георгієвою.

Маємо згоду між найбільшими фінансовими інституціями заради підтримки України. Вже є рішення про невідкладну допомогу та про десятки мільярдів доларів на відбудову України після війни.

І це тільки перші рішення. Я підкреслюю це – тільки перші. Говорив з Президентом Туреччини Ердоганом. Говорив з лідерами Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. З Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем і Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Головна тема –членство в ЄС для України.

Я вдячний європейцям – сотням тисяч людей у різних містах нашого континенту. Братислава, Вільнюс, Франкфурт, Ліон, Париж, Тбілісі, Прага. Вони вчора вийшли на підтримку України. На підтримку Європи. Вони вийшли заради миру. Якнайшвидше.

Я вдячний американцям – стійкій двопартійній більшості звичайних людей. Ми бачили опитування. Ми бачили думку звичайних людей Америки, які підтримують звичайних людей України. Які вимагають посилення санкцій проти Росії за агресію вже зараз. Які підтримують закриття неба вже зараз, щоб врятувати життя наших людей. 74 відсотки американців – за безпольотну зону. 74! Абсолютна більшість. Що ще потрібно для ухвалення рішення? Ми впевнені – схожий результат і в інших демократичних країнах.

Збройні Сили України хоробро тримають усі ключові напрямки нашої оборони.

Контратакують окупантів під Харковом, захищаючи місто. Тримають Миколаїв, Київ, Чернігівщину, Сумщину, Донбас. Ми завдаємо окупантам таких втрат, яких вони не бачили і в найстрашнішому сні.

Російська армія не вийшла на заплановані рубежі. Але вийшла майже на 10 тисяч убитих російських військових. 10 тисяч! Це страшно! Хлопці по 18, по 20 років. Зовсім молоді, майже діти. Солдати, яким навіть не змогли пояснити, за що вони йдуть воювати? За що і чому вони на чужій землі?

10 тисяч. Росія точно могла дати цим своїм людям щось інше, крім смерті.

Український народ чинить спротив і там, де окупантам вдалося пройти. На жаль. Але ненадовго пройти. Я захоплююся кожним українцем, кожною українкою, які протестують. Які беруть національний прапор і показують російським військовим, що вони програють. Програють обов?язково. Бо неможливо виграти в людей, які без зброї в руках зупиняють військову техніку. Які відмовляються брати що завгодно із рук окупантів. Яким складно. Яким Небезпечно. Але вони не втрачають гідність. І ніколи не втратять.

На переговорах у Білорусі групи домовилися про перший крок. Щоб повернути хоча б один відсоток людяності від нормального рівня. Містам, які в оточенні, які знищують, які переживають найгірші дні. Гуманітарні коридори мають працювати сьогодні. Маріуполь і Волноваха. Щоб урятувати людей. Жінок, дітей, людей старшого віку. Щоб дати продукти харчування й ліки тим, хто залишається. Наша допомога – вже в дорозі. Усі, хто потребує допомоги, повинні мати змогу вийти. Хто хоче. Усі, хто може захищати своє місто, повинні продовжувати боротьбу. Повинні. Бо якщо всі підуть, то чиє тоді буде це місто?

Ми робимо все з нашого боку, щоб домовленість запрацювала. Це – одне з головних завдань саме на сьогодні. Подивимося, чи можна піти далі у переговорному процесі.

Молимося за наших військових. Допомагаємо нашим цивільним.

Працюємо заради миру.

Слава Україні!