– Леонід Макарович дуже любив футбол, підтримував цю гру та вболівав за київське «Динамо» з часів Щербицького. Ця любов збереглася в нього, він дуже допомагав і мені, і коли Григорій Михайлович був президентом клубу. Він був нерозривно пов'язаний із футболом, і у нього вистачало часу після робочого дня приїхати на матч. Більше того, він практично не пропускав ігор «Динамо», на міжнародні матчі їздив із нами. Наймудріша людина – ми маємо загалом говорити, що він зробив не лише для футболу, а для всієї України. Він дав нам незалежність, яку зараз відстоює вся країна.

– «Динамо» грає благодійні матчі. Чи задоволені ви тим, як це відбувається і з благодійної точки зору, і зі спортивної?

– Спортивний аспект був на другому плані. Перш за все ми хотіли показати, що Україна жива, футбол в Україні є, є футболісти-професіонали, які виходять на поле та виконують свій обов’язок на футбольному полі. Так, є винятки, багато хлопців записалися в тероборону – той же Алієв, приміром. Але вони закінчили з футболом, це різні речі…

– Але є й Богданов, колишній футболіст «Динамо»…

– Такий поклик душі, значить, у хлопця – захищати свою країну зі зброєю в руках. Задача благодійних матчів – зібрати кошти для нужденних, а їх зараз дуже багато, ви чудово розумієте. Нам вдалося провести турне, воно було першим, адже ми будемо продовжувати, зараз ведемо переговори. Нам вдалося зіграти з однією топ-командою – це «Борусія» (Дортмунд). І сума, яку вдалося зібрати, дійсно показала рівень.

– Впродовж матчу показали, що ця сума склала 400 тисяч євро. Є якась інша інформація?

– Це було впродовж матчу. Ще вони дадуть звіт для наших посольств та Міністерства соцполітики. Думаю, ця сума буде значно більшою. Також польська «Легія» повідомила, що, окрім іншого, також надходять кошти від спонсорів. На жаль, не змогли зіграти з іншими топ-командами, з якими мали домовленості, – тими ж «ПСЖ» або «Манчестер Сіті». Англійці, приміром, хотіли з нами зіграти, але не мали можливості. Зараз буде підготовчий період, ми будемо готуватися до кваліфікації Ліги чемпіонів. Чим просто грати товариські спаринги, будемо проводити благодійні матчі, щоб допомогти нужденним. Кожна копійка важлива.

– Тобто, план на міжсезоння – не просто збори, а проведення благодійних матчів?

– Я можу сказати, що Містер збирає команду 15 червня в Києві, і плануємо тренуватися вдома. Звичайно, якщо дозволить обстановка. Зараз, приміром, вона дозволяє – я живу на базі, поля готові, вся інфраструктура готова. Тому перші днів десять, поки не буде збірників, хотіли би провести, як зазвичай, у Києві. Потім планується виїзд за кордон та підготовка до кваліфікації Ліги чемпіонів, у тому числі з можливістю проведення благодійних матчів.

– Це можуть бути реально топ-клуби?

– Потрібно дивитися графік цих клубів. Ми же раніше будемо готуватися, і, відповідно, шукатимемо команди, в яких чемпіонати розпочинаються раніше. І будемо намагатися грати з суперниками, матчі проти яких збиратимуть якомога більше глядачів, а не виступати на порожніх стадіонах. Ви самі бачили, скільки українців приходили на наші благодійні матчі, малювали плакати, кричали лозунги – «За Маріуполь», «За Бучу», за всі постраждалі наші міста. І це дуже важливо. Тому я вважаю, що ми маємо це продовжувати. Знаю точно, що «Шахтар» також буде продовжувати, і дай Бог, щоб збірна України виступила успішно у відборі на чемпіонат світу. Це буде величезний підйом для всього нашого футболу. Кожен має робити те, що вміє. Дуже важко домовитися з провідними клубами Європи. Я на постійному контакті, виїжджаю, домовляюся. Сподіваюся, що нам вдасться.

– Наскільки відомо, може бути «Інтер»…

– Так, і «Інтер», і «Мілан» спочатку погодився, а згодом різко увімкнувся в боротьбу за чемпіонство й не зміг змінити свій графік під матч із нами. А на дублюючий склад на «Сан-Сіро» ніхто не прийде. Тому будемо старатися знаходити команди, які збирали би повні стадіони. На матчі з дортмундською «Боруссією» зібралося 35 тисяч глядачів, і це дорогого вартує.

– Чемпіонат «заморозили», чемпіона немає, але «Динамо» посіло друге місце в контексті єврокубків. Які емоції у вас були, коли ви дізналися, що «Шахтар» виходить до Ліги чемпіонів напряму й точно отримує величезні кошти за участь у груповому етапі?

– Скажу відверто – емоцій ніяких не було. Цей чемпіонат не було дограно. Відповідно до регламенту, якби ми були на першому місці, то ми потрапили би до Ліги чемпіонів. Але так склалося, і тут немає жодних образ чи заздрощів. Ми будемо боротися та намагатися потрапити до групового етапу. Буду максимально намагатися зберегти склад, повернути легіонерів – Вербича, Кендзьору. Звісно, у них має бути бажання повернутися. Але при цьому варто розуміти, чи буде в нас чемпіонат, чи буде він проходити в Україні. Якщо миру не буде, значить, треба думати, де його проводити.

Не знаю, якщо ми не проведемо наступного сезону чемпіонат, то чи взагалі будемо грати в єврокубках… Тому потрібно про це думати, розмовляти з Ассоціацією футболу, вони мають взяти ініціативу на себе, провести консультації з УЄФА та обрати той маршрут, який буде зручний для українського футболу. Але ми не можемо його ховати. Війна закінчиться, обов’язково нашою перемогою, але коли саме – не можемо сказати ані я, ані ви. Тому футбол потрібно зберегти, щоб потім не відновлювати його на руїнах. Це буде віддушина для тих же воїнів, які борються на передовій.

Ми підтримуємо всіх, хто звертається до клубу. Приміром, Чаус, колишній президент «Десни», пожалівся, що не вистачає бронежилетів – відразу же йому на картку було переведено кошти, і для його військових було придбано необхідну кількість захисної амуніції. Крім усього іншого, хочу наголосити, що так само, як журналісти працюють у важких умовах, так само мають працювати й футболісти. Кожен має робити те, що у нього виходить якнайкраще.

– УПЛ оголосила, що 27 травня будуть загальні збори клубів прем’єр-ліги. Напевно, саме цього дня має бути прийняте якесь рішення, де надалі буде проводитися чемпіонат України…

– Я сподіваюся, що таке рішення буде ухвалене колегіально. Оскільки потрібно розуміти, в якому стані перебувають клуби, чи зможуть вони зібрати команди та виїхати за кордон, якщо чемпіонат неможливо буде проводити в Україні, яка буде допомога для клубів, які не зможуть цього зробити. Не можна же кинути їх напризволяще – потрібно допомагати, прийняти спільне рішення та провести чемпіонат. Наскільки я розумію, є клуби, які готові виїхати. Чи правильне це рішення – також потрібно узгоджувати наверху.

– А яка особисто ваша позиція – чи можна проводити чемпіонат в Україні?

– Зараз у нас воєнний стан. Ми з вами стоїмо тут, але ніхто не знає, що у очільника кремля в голові. Він зараз запустить щось сюди – і все. Тому такі заходи безпеки на вулицях, ви самі бачите…Потрібно прийняти правильне рішення, порадившись при цьому з Офісом Президента. Але це маю робити не я, а керівництво Асоціації футболу. Сподіваюся, Павелко зробить це й ми оберемо найкращий варіант для проведення чемпіонату. При цьому не має сенсу обговорювати можливість грати у тому ж Львові, адже сьогодні туди прилетіла певна кількість ракет. Проводити чемпіонат у Києві… Так, це можна зробити – є НСК «Олімпійський», стадіон «Динамо», «Оболонь-Арена», «Колос». Але хто дасть гарантії, що туди нічого не прилетить під час матчу… Постраждають невинні – і люди на трибунах, і футболісти. Тому коли воєнний стан, то чемпіонат проводити в цій країні не можна. Але взагалі не грати також неправильно – ми маємо показати, що живі та граємо у футбол.

Країну-агресора виключили з усіх змагань, у тому числі футбольних, і це абсолютно правильно. Адже спортсмени – це велика сила, які можуть виходити на матчі та показувати свій протест. Нам казали, що ми браття, а тепер, виходить, браття вбивають, ріжуть, ґвалтують наш народ.

– Розглядають варіант із проведенням чемпіонату України в Польщі. Чи підраховували ви для себе, скільки знадобиться коштів для проведення хоча б першого кола за кордоном?

– Потрібно перш за все розуміти, в яку суму обійдеться проживання, скільки коштуватиме оренда стадіону, і з цього виходити. Звісно, у мене в голові є середня ціна зборів, які тривають два тижні – літніх, зимових. Напевно, потрібно просто помножити на відповідну кількість днів – це легко зробити. Але потрібно розуміти, чи здатні будуть потягнути все це інші клуби. Мені здається, якщо ми хочемо провести менш затратний чемпіонат, то потрібно грати в одній країні. Приміром, та ж Туреччина, де є багато полів та стадіонів.

Зрозумійте, у Польщі також грається чемпіонат, і якщо нам дадуть якісь другорядні поля, якісь городи, то це буде неправильно. Чи дасть нам, приміром, «Легія» свій стадіон, якщо вони грають свій домашній матч у суботу, а ми маємо приймати суперника у п’ятницю чи неділю. Іноді ми грали на «Динамо» матчі, щоб зберегти поле на НСК «Олімпійський» для єврокубків… Це важке питання, і потрібно вести переговори. Але клуби не в змозі самі, без Асоціації та УПЛ, вирішувати такі питання.

– Львівський «Рух» дограє свої матчі в чемпіонаті U19. Вас якось зачепив цей факт?

– До мене звернувся президент «Руха». Сказав, що у нього є можливість уперше зіграти в Юнацькій Лізі УЄФА, і попросив надати їм таку можливість (дограти матчі - прим.). Логічно, якщо затвердили таблицю у Прем’єр-лізі, то потрібно було так само робити й у чемпіонаті U19. Які там догравання… Я же так само міг сказати, щоб, приміром, «Шахтар» із «Зорею» зіграв, оскільки ми грали із луганцями, а «гірники» - ні. Можна було знайти багато причин. Але він нормальна людина, яка розвиває футбол, вкладає гроші – нехай проводить ці два матчі, посяде перше місце та грає в Юнацькій Лізі УЄФА. А ми будемо грати у кваліфікації дорослої Ліги чемпіонів (якщо перша команда кваліфікується до групового етапу Ліги чемпіонів, то команда U19 автоматично потрапить до групи Юнацької ліги УЄФА – прим.).

– Тобто, «Рух» консультувався з вами?

– Так, консультувалися, і я абсолютно не заперечував. Ми грали у цьому турнірі й знаємо, що це таке. У нас талановита молодь, і багато з них опиняться в першій команді. Не знаю, чи готові ми будемо 17-річними хлопцями грати в цьогорічній Юнацькій Лізі УЄФА – це буде залежати від них, як вони підготуються. Але, якщо «Рух» виграє чемпіонат, і наша основна команда успішно подолає кваліфікацію, то Україна буде представлена в Юнацькій Лізі УЄФА трьома командами.

– Мірча Луческу залишається тренером «Динамо»?

– Не знаю, що там пишуть в Інтернеті, але це навіть не обговорювалося. У нього контракт до 2024 року, і він хоче працювати. Ідея проведення благодійних матчів виходила від нього, і це було дуже правильно. Я неодноразово казав слова вдячності і Офісу Президента, і всім Міністерствам, що наших хлопців випустили за кордон.

– Ви зачепили тему збереження складу для виступу в Лізі чемпіонів. Наскільки для вас важливо зараз продавати футболістів у фінансовому плані?

– Ви розумієте, фінанси потрібні завжди, щоб будувати команду на перспективу. Але час такий, що хотілося би зберегти команду. Так, хтось може піти – як надійшла хороша пропозиція по Миколенку, і ми його відпустили. 20 мільйонів, хороша пропозиція для клубу. Якщо буде пропозиція по двом-трьом гравцям, звісно, ми теж відпустимо. Але це не означає, що я зараз готовий розпродати команду. Мене звинувачували в тому, що я вивожу команду за кордон, щоб розпродати. Але цього не сталося, і я навіть намагався цього робити.

Щоб прибрати всі чутки, заявляю – команда не розпродається, а якщо будуть пропозиції по окремих гравцях, і вона буде влаштовувати три сторони (покупця, продавця та гравця), ми обов’язково розглянемо. Але повинні бути пропозиції. Є другий варіант – можна розпродати всіх. Той же Циганков, приміром, стоїть 20-25 мільйонів євро. А якщо за нього мені запропонують 5 мільйонів і я погоджуся – ось це означатиме, що я розпродаю. Але я не на базарі, адже це футболісти, живі люди, і я хочу, щоб у першу чергу було їм добре. Вони перебувають у збірній упродовж місяця, а «Динамо» платить їм зарплату.

– Бюджет «Динамо» залишається на колишньому рівні?

– Він не може бути іншим, тому що робітники клубу працюють, поля та інфраструктура обслуговуються. Ви можете пройти поруч зі стадіоном «Динамо» та подивитися, в якому стані газон. Так само й у дитячій школі. Тому не бачу, за рахунок чого може бути зменшено бюджет. В офісі працює та кількість людей, яка потрібна в цей час, також виходять на роботу люди, оскільки їм потрібно годувати свої сім’ї. Я нікого не звільнив, ми продовжуємо працювати, а як буде надалі – подивимося, наскільки це все затягнеться.