Українці! Українки!

Сьогодні теж почну своє звернення з повідомлення про те, що відбулося в Туреччині.

Нарешті нам вдалося організувати зустріч наших хлопців, командирів з «Азовсталі», з рідними. Зустріч саме в Туреччині, де наші воїни перебувають згідно з домовленістю про їхнє звільнення.

Вони в повній безпеці – з гарантіями Президента Туреччини Ердогана. Їм забезпечені належні умови. І тепер вони можуть бачитися зі своїми рідними.

Вони не бачилися протягом довгих місяців. І ось тепер я дякую всім, хто забезпечив їм можливість знову бути зі своїми родинами.

І ми зробимо все, щоб для родин усіх українців, які ще перебувають у російському полоні, одного дня стала можливою така зустріч – зустріч з рідними.

Україна цінує людей. Рятує людей. І допомагає всім тим, хто потребує допомоги. Це фундаментальні правила для нашої держави. І так буде завжди.

Велика група наших посадовців продовжує роботу з надання необхідної допомоги усім, хто був звільнений з російського полону. Питань, як ви розумієте, дуже багато. Це не тільки лікування та реабілітація, а й великий обсяг соціальних питань, часто – юридичних. Держава обов?язково допоможе усі їх розв’язати.

Водночас доволі інтенсивно на різних рівнях влади робиться все, щоб повернути нормальне життя у звільнені від окупантів райони.

Загалом це понад чотири з половиною сотні населених пунктів в одній лише Харківській області – ті, що були звільнені завдяки оборонній операції, що почалась у вересні й досі триває.

Відновлюється робота транспорту, пошти, поліції, нормальне постачання води, газу, електрики – настільки, наскільки це можливо. Після окупантів залишилося багато замінованих ділянок, багато розтяжок, майже вся інфраструктура зруйнована. Збитки колосальні.

Але життя повертається – повертається всюди, де вигнали окупантів. Здійснюємо й соціальні виплати – пенсії, зарплати. Зокрема й учителям, які були вірними Україні та не перейшли на програму окупантів.

Це насправді дуже важливо. Російські пропагандисти залякують людей у районах, які поки що контролюють окупанти, що Україна нібито вважатиме колаборантами ледве не всіх, хто залишився на окупованій території. Абсолютна маячня.

Наш підхід завжди був і залишається чітким і справедливим. Якщо людина не служила окупантам і не зрадила України, то немає підстав вважати таку людину колаборантом. Це елементарні речі. Якщо вчитель залишився українським учителем і не брехав дітям про те, хто ворог... Або якщо людина залишилась українським працівником української комунальної служби і, наприклад, допомагала зберегти енергопостачання для людей, то не можна в чомусь таку людину звинувачувати.

Сотні тисяч наших людей перебували на тимчасово окупованій території. Багато хто допомагав нашим військовим і спецслужбам. Багато хто просто намагався вижити й чекав, коли повернеться український прапор.

Звичайно, були й ті, хто зрадив Україну. Але такі випадки доволі швидко встановлюються Службою безпеки України та не є масовими. Росія не зустріла масової підтримки в Україні, і це факт.

Сьогодні продовжився наступальний рух нашої армії, усіх наших захисників. Є нові звільнені населені пункти в кількох областях.

Тривають жорсткі бойові дії на багатьох ділянках фронту. Але перспектива цих бойових дій залишається очевидною – дедалі більше окупантів намагаються втекти, дедалі більше втрат зазнає ворожа армія, дедалі більше розуміння того, що Росія зробила помилку, пішовши війною проти України.

Звичайно, там є багато фанатиків. Тих, хто ніколи не визнає очевидну річ, що це безглузда війна для Росії, у якій Росія не може перемогти. Бо неможливо перемогти народ, який зберігає єдність і знає, за що воює.

Про народи Росії не можна сказати такого ж, як про український народ. Ніхто з тих, кого зараз відправляють на війну після злочинної мобілізації, не зможе пояснити: а навіщо це йому особисто? Чому він повинен ризикувати своїм життям?

Ми бачимо вже зараз серед загиблих окупантів і тих, хто був забраний просто тиждень чи два тому. Людей не готували до бойових дій, у них немає жодного досвіду, щоб воювати на такій війні. Але російському командуванню просто потрібні якісь люди – і будь-які, щоб поставити їх на місце загиблих. А коли й ці нові загинуть, відправлять іще людей. Так воює Росія. Так вона і програє.

Їй не допоможуть якісь там псевдореферендуми, якісь там оголошення про анексії, якісь там розмови про вигадані ними кордони, які намальовані незрозуміло де...

Є чіткий і міжнародно визнаний кордон України. Є життя, яке ми повинні захистити. Є безпека, яку ми маємо відновити. І все це буде. Все це ми робимо.

І ще одне.

Сьогодні Росію остаточно відсторонили від ухвалення рішень у світовій авіації. Не буде більше представників держави-терориста в керівному органі – раді Міжнародної організації цивільної авіації. Це дуже вагома світова інституція, яка є спеціалізованою установою ООН, і це дуже промовистий сигнал усім іншим міжнародним організаціям.

Державу, яка порушила стільки норм міжнародного права, не можна зберігати в будь-яких міжнародних організаціях як нібито нормального учасника. Росії не місце в глобальній спільноті.

Я дякую всім, хто допомагає нам захищати свободу!

Слава всім, хто бореться за Україну!

Слава Україні!