– З перших днів війни наш клуб зайнявся вирішенням гуманітарних питань – евакуація жінок та дітей, відправлення вихованців ДЮФШ імені Лобановського за кордон, фінансування лікарень у Києві та дитячих будинків на Західній Україні, які займаються прийомом біженців.

Наш клуб надає постійну фінансову допомогу для придбання медикаментів, проведення операцій як постраждалим цивільним особам, так і військовослужбовцям. Ми продовжимо це робити і фінансуватимемо гуманітарні програми підтримки українців. В даному випадку мене взагалі не цікавить питання фінансів, а лише питання перемоги України та збереження життів наших співвітчизників.

Щодо публічної позиції клубу, то ФК «Динамо» на своїх сторінках у соціальних мережах регулярно висвітлює те, що відбувається в Україні. Ми показуємо численним іноземним відвідувачам наших соцмереж масштаби руйнування, до яких призвела озброєна агресія Росії. Наші медіаслужби не мовчать, «Динамо TV» розміщує відео ролики, офіційний сайт доносить інформацію від органів влади, а в соціальних мережах англійською мовою інформуємо про всі жахіття та злочини російської армії.

Що стосується моєї особистої позиції, то я волію менше говорити, а більше робити. Але якщо треба при цьому ще й говорити, то немає проблем: наш сусід, Російська Федерація, здійснив безпричинну, жорстоку та цинічну військову агресію проти України. Йде найжорстокіше знищення мирного населення, інфраструктури та наших військових. Зараз вся наша країна – це герої! Ті, хто на передовій, показують приклад мужності та стійкості, тисячі волонтерів рятують дітей та забезпечують тил, бізнес допомагає у фінансуванні армії та забезпечення біженців. Мужність наших військових уже увійшла у світову історію, на керівництво України зараз рівняються лідери цивілізованих країн.

Я вірю в перемогу України, вірю в те, що все скоро закінчиться на користь нашої країни, настане мир та спокій. Інфраструктурні об'єкти можна відбудувати, а от людські життя не повернути. Тому ми допомагали і допомагатимемо всім, чим можемо, щоб діти та поранені отримали всю необхідну допомогу.

– Важко зараз щось прогнозувати, та й усе це на другому плані, але все ж таки... Що буде з українським футболом?

– Для мене особисто і для нашого клубу футбол зараз це насамперед безпека наших вихованців. Хлопчаки з ДЮФШ імені Лобановського відправлені закордон, де відновлюються психологічно та продовжують займатися улюбленою справою.

Якщо дивитися в майбутнє, то я впевнений, що Україна переможе і що ми повернемося до того, чим займалися до війни. Наш клуб візьме посильну участь у відновленні України у повоєнний час. Зрозуміло, що ми, як і раніше, займатимемося і розвитком футболу.

Зараз пріоритет для всіх – це людські життя, а решта – після війни.

– Що з першою командою? Чи в безпеці футболісти?

– Головне, що у безпеці їхні родини. Ми доклали максимум зусиль, щоб рідні та близькі футболістів «Динамо» отримали допомогу та безпеку. Гравці команди також у безпеці, але відносній. На жаль, через дії російських військових у нашій країні немає безпечного місця на сто відсотків.

Наскільки я знаю, наші футболісти теж активно допомагають на гуманітарному фронті. Тільки не кричать про це на кожному розі. Зараз така ситуація, що дії важливіші за слова. Наша країна має професійних спікерыв, які інформують людей про те, що відбувається, а нам усім краще менше говорити і більше робити.

«Динамо» продовжить допомагати країні. Ми віримо у перемогу України, віримо, що повернеться світ, що на незалежну та вільну Україну чекає благополуччя та спокій.

Слава Україні!