– Руслане Петровичу, ви вже звиклися з думкою, що збірна України пробилася у півфінал?
– По-перше, ми вітаємо з перемогою Україну, вітаємо наших захисників, дякуємо їм. Я поздоровляю команду, яка провела фантастичний матч, показала, що ми дійсно є командою, ми прагнемо більшого. Якщо повернутися на роки назад, коли ми тільки зібралися, а особливо після першого відбірного поєдинку із Францією, ми не могли уявити, що через два матчі ми цю збірну обіграємо. Хочу привітати гравців із чудовою грою, з перемогою, а найголовніше для мене те, що вони в цьому матчі стали кращими серед кращих.

– Франція дуже високо обороняється, тим самим відкривається простір на обох флангах. Ви трохи здивували нас складом, адже не вийшов класичний нападник — у цій зоні опинялися і Судаков, і Криськів. Чи було установкою розтягувати суперника з одного флангу на інший, швидко переводити м’яч між зонами?
– Ми розуміли, що Франція буде дуже компактно оборонятися всередині, що нам максимально перекриють центр. Ми робили акцент на цьому, а також на грі з хибною «дев’яткою», аби відтягувати захисників, які грають дуже високо. У ці зони повинні були вбігати наші швидкі крайні вінгери. Але я дуже задоволений, що в ситуації, коли Мудрик і Судаков помінялися місцями, Георгій узяв цю роль на себе й увірвався в простір, який для нього створив своїм відкриванням Криськів. Цей матч ми обов’язково повинні занести собі в актив.

Хотів би відзначити й збірну Франції. Це дуже потужний колектив, хороша команда, індивідуально майстерна. Я задоволений тим, що наші хлопці відреагували на результат як індивідуальною майстерністю, так і характером, не розкисли, а швидко повернулися в гру.