Моніторинг
Аналітика
Обзор СМИ. Вызов брошен
Главным и самым обсуждаемым событием минувшей недели стал XXVI Конгресс Украинской ассоциации футбола, в рамках которого состоялись выборы президента организации.
Виктор ЖУРАВЛЕВ, «ПРЕССИНГ»
2024-01-29 17:30
ПОЧЕМУ ШЕВЧЕНКО?
Четверг, 25-го января, навсегда войдет в историю украинского футбола. В этот день на пост главы УАФ заступил Андрей Шевченко, получивший стопроцентную поддержку делегатов Конгресса: 93 голоса «за» из 93-х возможных. Поскольку голос самого Шевченко – 94-й, по понятным причинам участия в выборной процедуре не принимал.
Неординарность события подтверждается работой СМИ, которые предельно внимательно и полноценно подошли к освещению Конгресса – вплоть до того, что некоторые издания вели чуть ли не поминутный онлайн непосредственно из Дома футбола, затрагивая, казалось бы, даже незначительные детали.
Впечатлениями по этому поводу поделился Владимир Зверов:
«Виявилося, що в день свого призначення Шевченко приїхав в Будинок футболу ще о 9-й ранку. У нього були моменти через які він переживав і хотів ще уточнити. І зайшов він через центральний хід» (Dynamomania.com, 26.01.24).
В словах Зверова, конечно, превалирует скорее символизм. Но в то же время они стали очередным свидетельством того, насколько остро стоял вопрос смены власти в УАФ. Так что единогласный выбор в пользу Шевченко не стал ни для кого открытием. СМИ именно такой расклад и прогнозировали.
«На Конгресі 25 січня Андрій Шевченко офіційно стане президентом УАФ. Хоча його обрання та коронація фактично сталися ще в грудні, коли він залишився єдиним кандидатом, висунутим на вибори. Конгрес лише завершить формальності та затвердить прийняття посади юридично», – читаем на сайте «Трибуна» (Ua.tribuna.com, 25.01.24).
Конечно, дело вовсе не в том, что Шевченко де факто оказался безальтернативным претендентом. Просто предложить более подходящую кандидатуру на данный момент нереально.
Кто, если не он? Примерно таким вопросом задавалась пресса. Лучший украинский футболист XXI века, прошедший школу гениального Валерия Лобановского и выигравший практически все, что было возможно. Успешный тренер, под руководством которого национальная сборная вышла на качественно новый уровень игры и пробилась в восьмерку сильнейших на чемпионате Европы-2020. Настоящий патриот, который после полномасштабного вторжения войск РФ в нашу страну поставил на паузу тренерскую карьеру и полностью посвятил себя гуманитарной и общественной деятельности, став одним из самых заметных ньюсмейкеров Украины в мире.
На протяжении всей недели пресса довольно активно напоминала бекграунд Андрея Шевченко, чье имя всегда на слуху не только в Украине, но и во всем мире.
Между прочим, многие считают очень важным фактором как раз международный авторитет нового президента УАФ, который стал первым в истории обладателем «Золотого мяча» во главе национальной федерации.
«Серед лауреатів трофея французького тижневика France Football вистачає тренерів клубів і збірних, є клубні президенти, очільник УЄФА (Мішель Платіні) й навіть глава держави (Джордж Веа)! А ось голів місцевих федерацій футболу ми ще не бачили», – свидетельствует сайт «Футбольный клуб» (Footclub.com.ua, 27.01.24).
«Шевченко – величезний бренд у світовому футболі, – развивает тему «Трибуна». – Його ім'я має залучити нові додаткові надходження коштів як всередині України, так і з-за кордону. Це стосується не тільки створення умов для інвестиційних проєктів з іноземним капіталом, а й пошук допомоги для виживання.
Робота УАФ з пошуку фінансової допомоги під час пандемії та війни – це катастрофа. Хоч багато вже втрачено, але Шевченко має змінити тренд» (Ua.tribuna.com, 25.01.24).
Безусловно, звучали и упоминания о том, что Андрею Шевченко, скорее всего, не хватает опыта управленческой работы. Но в то же время никто не высказывал сомнений в его организационных способностях, которые он проявил, к примеру, на посту главного тренера сборной, собрав сильную команду единомышленников.
Футбольная общественность верит, что так будет и на сей раз. По крайней мере, нынешняя команда Шевченко тоже получила абсолютную поддержку делегатов Конгресса: первым вице-президентом УАФ утвердили юриста Павла Бойчука, с которым Андрея Николаевича связывают давние партнерские отношения, вице-президентами стали главный тренер сборной Украины Сергей Ребров и руководитель Львовской областной ассоциации Александр Шевченко, а пост генерального секретаря остался за Игорем Грищенко, который в последнее время закрывал эту позицию в качестве исполняющего обязанности.
Существенный момент: весомые аргументы в пользу Андрея Николаевича подчеркивали не только журналисты, но и те, кто непосредственно вкладывает деньги в футбол и занимается его развитием. То есть наиболее заинтересованные участники процесса. В частности, президент «Полесья» Геннадий Буткевич:
«У збірній України Шевченко був головним тренером, і це також керівна робота – ти підбираєш колектив, розподіляєш обов’язки, працюєш спільно заради результату. Зараз масштаб його досвіду, зацікавлень і амбіцій зріс. Це нормально.
Для нас, для держави та футболу це чудово, що є така легендарна особистість і вона підтримує в усьому Україну. Андрій Шевченко може відкрити будь-які двері в світовому футболі… Не сумніваюся, що він добре обдумав, а всі клуби, всі обласні федерації, всі футбольні організації йому допоможуть» (Ukrfootball.ua, 20.01.24).
А наиболее точно по поводу безальтернативности кандидатуры Шевченко высказался почетный президент УЕФА Григорий Суркис в кулуарах перед началом Конгресса.
«–За кого б ви проголосували?
– Я не голосую.
– Якби у вас було право голосу, за кого б ви проголосували?
– Безумовно, я б голосував за людину, яка за все, що бралася – майже все у неї виходило. Це саме Андрій Шевченко, який, на мій погляд, був величезною постаттю в футболі. Зараз, коли наша країна потерпає від рашистської навали, він був першим, хто просував бренд UNITED24 на світовій арені.Зараз у нього новий виклик», – цитирует Григория Михайловича Sportnews.com.ua (25.01.24).
Таким образом, можно констатировать: Шевченко ждали, а его приход на пост президента УАФ стал своего рода глотком свежего воздуха и четким импульсом, позволяющим рассчитывать на серьезные позитивные сдвиги в сфере спорта номер один.
Это именно то, в чем нуждается наш футбол, который оказался в сложнейшей ситуации не только по причине широкомасштабной войны, но и в связи с деструктивной деятельностью прежнего руководства, погрязшего в скандалах и бесконечных разговорах ни о чем.
«Безперечно, історичний момент для вітчизняного футболу. Попередники багато обіцяли, але зробили в рази менше. Справ навалилося немало, довіра футбольної спільноти до головного футбольного органу країни суттєво знизилася. Тепер треба виправляти ситуацію»,– резюмирует Назарий Шмигаль (Sport.nv.ua, 25.01.24).
Кстати, что характерно: в стенах Дома футбола 25-го января о предыдущем руководителе УАФ говорили совсем немного. И это своего рода – лакмус: прослеживается всеобщее желание поскорее забыть о деятельности Павелко и его команды, как о страшном сне, и начать с чистого листа.
«Про колишнього голову ФФУ-УАФ на Конгресі згадували мимохідь і дуже стисло – цитуючи листи його адвоката, констатуючи «критичну ситуацію в роботі асоціації», наголошуючи на системній управлінській кризі. Може, й правильно, аби не псувати урочистість події – дня «народження» нового футбольного президента, яке співпало з черговою датою Президента України», – отмечает Юрий Корзаченко (Footclub.com.ua, 26.01.24).
То же самое касается и одиночных выпадов в адрес Андрея Шевченко, которые предприняли некоторые СМИ. Они на общем позитивном фоне оказались в глубокой тени. Ну и действительно, преподносить его приход в УАФ авантюрой, как минимум, глупо. Для всех здравомыслящих людей очевидно: решение Шевченко возглавить переживающую глубочайший кризис федерацию, да еще в нынешней ситуации, когда решается будущее всей страны, говорит о его гиперответственности и стремлении подставить плечо украинскому футболу. И что следует делать – он прекрасно понимает. Иначе не брался бы.
Собственно, это следует из выступления самого Андрея Шевченко:
«Розумію, наскільки велика на мені тепер відповідальність. Перед нами стоять дуже великі завдання. Перш за все, зробити все, щоб футбол в Україні розвивався. Розвивався в таких дуже важких умовах, коли йде повномасштабна війна. Ми повинні зробити все, щоб це завдання вирішити. Ми маємо підготувати нашу національну команду, нашу олімпійську команду, команди футзалу та жіночого футболу. Усі напрямки дуже важливі» (Suspilne.media/sport, 25.01.24).
И у большинства журналистов нет сомнений, что Андрей Николаевич прекрасно отдает себе отчет, какой путь ему предстоит пройти в новом качестве.
«Після обрання Андрія Шевченка президентом УАФ можу сказати таке: він чітко розуміє вузол проблем, який новій команді доведеться розв’язувати; він ясно бачить їхній згубний корінь і, судячи з усього, знає, як його викорчовувати. Це головне!», – подчеркнул на своей страничке в «Фейсбук» журналист Игорь Линник (Dynamo.kiev.ua, 25.01.24).
ЧЕГО ЖДУТ ОТ ШЕВЧЕНКО?
Между тем, объем задач, которые предстоит решать новому президенту УАФ, выглядит очень внушительным. Этой теме СМИ тоже посвятили немало внимания, делясь своими ожиданиями.
Практически все источники указывают на явно раздутый штат организации, с аппетитом проедающий баснословные зарплаты.
«Павелко неймовірно розплодив штат віце-президентів, членів виконкому, радників, охоронців та водіїв. Якщо Андрій Миколайович керуватиметься бодай здоровою логікою, то цю всю шарашкіну контору треба гнати в шию», – читаем в материале Александра Василенко (Sport.ua, 24.01.24).
«Що точно має зробити Шевченко дуже швидко – конкретними діями довести всім, чим він відрізняється від Андрія Павелка в кращий бік. Інакше в його приході на посаду не буде ніякого сенсу. Щоб переконати всіх нас, він міг би почати з 10 питань…», – пишет Александр Сажко (Ua.tribuna.com, 25.01.24).
Далее автор приводит перечень тех самых вопросов, с подробными комментариями: начиная с прозрачной системы выборов и заканчивая планом реформ.
«Загалом прозорість, планування, комунікація, делегування та дипломатія мають стати ключовими термінами в роботі Шевченка в УАФ», – подытоживает Сажко (Ua.tribuna.com, 25.01.24).
В общем, речь шла о том, чего категорически не хватало нашему футболу в последние годы. В том числе – и о решении проблем с судейством, которые в очередной раз затронул Виталий Кварцяный (теперь – почетный член УАФ).
Дельные пожелания прозвучали также из уст тех, кто выступал 25-го января с трибуны Дома футбола.
«Голова Івано-Франківської ОФФ Тарас Клим, зокрема, звернувся із закликом відновити справедливість у ситуації з Асоціацією футболу Києва. Одному з найстаріших місцевих осередків українського шкіряного м’яча, федерації з майже 115-річною історією, волюнтаристським рішенням було відмовлено в праві на існування. Це суперечить не лише здоровому глузду, але й відповідним вердиктам судових інстанцій. Повернення легітимності чекають понад 30 тисяч учасників столичних змагань і вісім десятків клубів, серед яких, як це не абсурдно, і київське «Динамо».
Валерій Пустовойтенко, президент ФФУ в 1996-2000 рр., побажав новому керівництву не забувати про традиції.
Андрій Кожемякін, голова Комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту, вельми емоційно, з військовою прямотою, наполіг на дотриманні УАФ лінії з бойкоту на світовій спортивній арені представників країни-агресорки.
А доповідь почесного члена УЄФА Григорія Суркіса – це про стратегію розбудови, повернення тремтливої турботи про дитячий і юнацький футбол, звідки колись прийшли на велику арену Андрій Шевченко та Сергій Ребров», – констатирует Юрий Корзаченко (Footclub.com.ua, 27.01.24).
Безусловно, на выступлении Григория Суркиса стоило заострить внимание, что и сделала пресса. Учитывая его богатейший опыт футбольного функционера и успешную работу во главе федерации и в УЕФА.
В первую очередь Григорий Михайлович высказал слова благодарности в адрес ЗСУ и Президента Украины Владимира Зеленского, благодаря позиции которого во время войны и кризиса есть возможность обговаривать развитие украинского футбола:
«Між іншим, дуже символічно, що у нашого Президента сьогодні – День народження. Це справді символічно. Тому подяка йому і нехай його завжди супроводжує щастя, здоров’я, благополуччя і удача, а також наша спільна перемога. Божої йому благодаті» (из выступления Григория Суркиса на Конгрессе УАФ, 25.01.24).
Отражая российское нашествие, Украина стоит на защите идеалов и ценностей всего цивилизованного мира, подчеркнул Григорий Суркис. Учитывая нынешние реалии, нам, по его мнению, снова должна послужить дипломатия кожаного мяча. Этот действенный слоган, напомнил Григорий Михайлович, был предложен именно в Доме футбола – в то время когда шла подготовка к Евро-2012, а наша страна генерировала для мира позитивные новости. И важно, что для Андрея Шевченко эта миссия не нова: в свое время он был послом Евро-2012, в последние два года является амбасадором бренда UNITED-24, и вот теперь его единогласно избрали главой УАФ.
«Ловлю себе на думці, що ця безальтернативність супроводжує Андрія впродовж усієї його кар’єри. Вона відображалася у перемогах «Динамо» та збірної України, гучних успіхах, у «Золотому м’ячі», який він присвятив пам’яті Валерія Лобановського.
Це те, що характеризує його якнайкраще. Черговий виклик Андрія – це не лише нова перспектива для вітчизняного футболу, але й українське майбутнє в міжнародних організаціях», – цитирует Григория Суркиса Хsport.ua (25.01.24).
Что же касается краеугольного камня в работе федерации, то Григорий Суркис сделал акцент на необходимости возродить институт сборных команд:
«Говорячи загалом про інститут збірних команд, слід пам’ятати, що футболістів готують клуби. Але вихованці, які у перспективі гратимуть у головній команді країни, повинні починати з виступів за збірну U-15, якої у нас сьогодні немає. Як немає і команди U-20, яка з’явилася у 2010 році та від якої відмовилися у 2016-му. Як немає і чемпіонату України U-21, який закрили у 2021 році.
Сподіваюся, що тандем Шевченка та Реброва відновить ефективну роботу інституту збірних команд, скориставшись успішним досвідом, напрацьованим у минулі роки» (Sportarena.com, 25.01.24).
И еще один существенный месседж из выступления Григория Суркиса – должное внимание наиценнейшему ресурсу в мире, которым является human capital.
«Наші майбутні освітні програми мають перетворитися на один із пріоритетів та важливий елемент стратегії розвитку України. Це має стосуватися як освіти клубних вихованців, так і освіти тренерів та менеджерів, які керуватимуть українським футболом у майбутньому.
Українська земля багата на футбольні таланти. У нас вперше в історії є повноцінна команда, у якій понад11 гравців виступають у топ-клубах світового професійного футболу. І це попри всі вищезгадані труднощі, до яких ще додалася управлінська криза, наслідки якої доведеться долати вже новому керівництву.
Позачерговий Конгрес та вибори нового голови асоціації футболу відкривають нові можливості для українського футболу. Саме тому каденція наступного президента має стати приводом для об’єднання справжніх патріотів спільною метою задля того, щоб український футбол не виживав, а жив і дихав на повні груди. Нехай наша спільна праця ґрунтується виключно на принципах демократії, відкритості та справедливості», – подчеркнул в своем выступлении на Конгрессе почетный член УЕФА Григорий Суркис (Fcdynamo.com, 25.01.24).
С ЧЕГО НАЧИНАЕТ ШЕВЧЕНКО?
Сопоставляя все вышеизложенное и выступление на Конгрессе самого Андрея Шевченко, можно обозначить однозначно позитивную тенденцию: по многим вопросам – да практически по всем! – есть точки соприкосновения. То есть новый президент УАФ, что называется, абсолютно в теме.
«У нас багато проблем, – зафиксировал Шевченко в своем программном заявлении. – Давайте пройдемося по ключових. Недовіра до УАФ через непрозору діяльність. Через війну постраждав маркетинг, маємо слабку спонсорську базу, недовіру до інституту футбольного арбітражу. Відсутність сучасної бази даних та інших ІТ-рішень, відсутні чіткі критерії успішності та результативності, відсутня єдина піраміда футбольних змагань, професійні клуби не можуть домовитися про спільні дії щодо розвитку УПЛ.
УАФ переживає кризу прозорості, кризу відповідальності. І як результат – криза перспектив.
Наш головний скарб – це талановиті люди та їхнє бажання змін на краще. Я хочу поділитися з вами своїм баченням розвитку українського футболу. Ми прагнемо:
– український футбол масовий і доступний кожному;
– наші клуби сильні й ефективні, наша збірна – гордість країни.
Далі місія – імплементувати найкращі світові стандарти для швидкого розвитку українського футболу та посттравматичного оновлення українців. Цінності – прозорість, прогресивність, професіоналізм, інклюзивність і відповідальність» (Footboom1.com.ua, 25.01.24).
Первый шаг, который решил сделать новый президент УАФ, касается финансов. Уже принято: в Доме футбола отныне не будет кучи хлебных должностей, позволявших ничего не делать, но получать баснословные зарплаты, что вызывало всеобщее негодование.
Теперь в штате УАФ значится три вице-президента вместо 12-ти при Павелко и дюжина членов Исполкома вместо четырех десятков. Подобная оптимизация, по мнению прессы, напрашивалась давно. И была встречена с полным одобрением. Как и аудит финансовой деятельности УАФ за последние девять лет, который анонсировал Шевченко:
«Результати будуть відомі вже за 2 місяці. До цього буде залучена одна з провідних аудиторських компаній світу. Це зробить нас зрозумілими та надійними для міжнародних партнерів, а головне – поверне довіру та повагу українців» (Fooball24.ua, 25.01.24).
В ближайшие дни состоится первое заседание новой структуры УАФ – Ассамблеи регионов, которая будет отвечать за футбол на местах и представлять в Ассоциации интересы территориальных общин.
«До її складу увійдуть всі голови обласних асоціацій футболу. 30 січня стане відомий керівний склад Асамблеї регіонів, буде акцентована увага на проблемах масового футболу, обговорено співпрацю з Виконкомом УАФ, де б враховувалися інтереси регіонів», – информирует Sport.ua (26.01.24).
Можно сказать, что уже запущен и процесс восстановления футбольной пирамиды национальных сборных. Это направление – прерогатива Сергея Реброва, о чем он сам и сообщил прессе:
«Я контролюю увесь інститут збірних України. Починаючи з U-17. Також U-19, U-21, і національна збірна. А в планах є створити ще U-16» (Ua-football.com, 25.01.24).
Кстати, Сергей Станиславович считает, что для восстановления футбольной вертикали архиважно возобновить молодежный чемпионат Украины (U-21). Это нужно, чтобы свести до минимума потери игроков переходного возраста (после U-19).
Судя по тому, как активно тема чемпионата U-21 позиционировалась в последнее время на страницах СМИ, обсуждение с представителями УПЛ в этом направлении уже ведется. Такой турнир – не только подспорье для сборных, но и хорошая «площадка» для того, чтобы клубы более активно делали ставку на своих воспитанников.
Между тем, говоря о детско-юношеском футболе, Шевченко отметил, что из-за войны наблюдается серьезный отток перспективних мальчишек за границу. Впрочем, тут у него тоже есть задумки, как действовать:
«Є країна з успішним подоланням такого виклику – це Хорватія, яка зіштовхнулася з масовим виїздом дітей у 90-ті роки, коли у них розпочалася війна. Я розмовляв зі своїм другом Звонимиром Бобаном, і він готовий нам допомагати» (Uainfo.org, 25.01.24).
Очевидно, что здесь не обойтись без качественного мониторинга, чему должен поспособствовать еще один революционный план Шевченко: цифровизация деятельности УАФ и создание полноценной базы данных на людей, привлеченных к футбольной деятельности (от детей и аматоров – до профессиональных футболистов, менеджеров и тренеров). И, несомненно, такой диджитал-проект – если его воплотить в жизнь – даст возможность реально контролировать ситуацию по всем направлениям деятельности УАФ и ее «осередков».
«Нова управлінська команда намітила «націоналізацію» ресурсної бази упирів і дармоїдів – за допомогою процесу цифровізації. Я абсолютно точно знаю, що виникнення єдиного реєстру зареєстрованих футболістів (не тільки професійних) штучно гальмувалося не одне десятиліття! Причому, ще на рівні місцевих федерацій, які у своєму колишньому вигляді, з колишнім їхнім функціоналом просто не потрібні!», – пишет по этому поводу Игорь Линник (Dynamo.kiev.ua, 25.01.24).
Также среди намеченных и озвученных Андреем Шевченко задач – качественная подготовка кадров (арбитров, менеджеров, тренеров), конструктивный диалог с профессиональными клубами, открытость для прессы, социальная миссия, развитие бренда сборных Украины на международной арене и подключение международных партнеров. В целом, по мнению СМИ, вырисовывается достаточно интересная картина.
«Поруч зі мною сиділи люди, які вже не раз були присутніми на такому форумі, і вони кажуть: «Це вперше така професійна программа». Виходячи з цього, я задоволений», – так, к примеру, охарактеризовал лаконичный, но достаточно емкий доклад Шевченко один из самых авторитетных тренеров страны Николай Павлов (Ua-football.com, 26.01.24).
Таким образом, между подходами предыдущего и нынешнего президентов УАФ уже сейчас явственно ощущается существенная разница. Ну а тот факт, что Шевченко, проводя в рамках Конгресса брифинг для прессы, ограничился всего тремя вопросами, ни в коей мере не следует считать нарушением предвыборных обещаний по поводу прозрачности и открытости. Тем более, что Андрей Николаевич пообещал непременно выделить время для обстоятельного общения с журналистами.
День и без того получился предельно насыщенным. СМИ получили массу пищи для размышлений, а у Шевченко и его команды на повестке хватало важных рабочих моментов. Сейчас для них главное – сосредоточиться на процессе, который требует взвешенных и хорошо обдуманных решений.
pressing.net.ua